Катерина Міхаліцина: Хто росте у парку

Це невеличка історія про важливі речі: про зростання і пошук себе, про схожість і несхожість та важливість мати поряд когось, хто хоч трохи і хоч у чомусь до тебе подібний. А ще - про дерева навколо нас, повз які проходимо, та не завжди знаємо, хто це тут росте. Тому книжка стане в пригоді всім, хто хоче знати на ім'я найпоширеніші паркові дерева, навчитися розрізняти їх: у казковій ігровій формі завдяки чудовим ілюстраціям так легко запам'ятати, як вони виглядають, яка у них кора, насіння, листя, цвіт.

Маленький паросток, що виріс у парку, роззирається довкола, уважно приглядається до своїх сусідів - берези, дуба, горобини, клена, ясена, явора, каштана, тополі, верби - і шукає, чий же він. Бо бути нічийним - сумно. Бо щастя – «це знайти у цьому світі когось схожого на тебе».