Наталія Довгопол: Привиди готелю «Едельвейс»

Шістнадцятирічний Вадим приїздить до Ясінє з гуртом однокласників. У самотності він почувається комфортніше, ніж у товаристві однолітків. «Вадим боявся запалення легень. Боявся темряви. Боявся наступити на іржавий гвіздок, червоних кролячих очей і кажанів». Та ще дужче він боявся, що про його страх довідаються й підіймуть на глум. У таборі він бачить те, що не бачать інші, а саме привидів минулого. Вони з’являтимуться, аж поки не знайдуть розради від дій школяра Вадима.

Цей напрочуд сучасний твір нагадає таку важливу й стару мудрість: «Як же добре, коли поруч ті, хто в тебе вірить». Повість Наталі Довгопол про подолання страху та сорому, набуття сили та впевненості, про перше кохання та шлях до правди стане прекрасним читанням для дітей старшого шкільного віку.